Kopiowanie treści zabronione.
Skontaktuj się ze mną w celu ustalenia zasad współpracy.

(prze)MOC

przeMOC

wystawa fotografii mocy kobiet, które opuściły swe domy w wyniku działań wojennych

TRWA NABÓR DO PROJEKTU | DO 15 CZERWCA 2022

W obliczu wszelkiej przemocy przywołuję słowa wielkiej pieśniarki Ameryki Łacińskiej, Mercedes Sosy. Wojna dotyka niewinność ludzką. Traumy powodują depresję, ale i widmo zemsty. Pojawia się zatem pytanie, jak przekuć ból, cierpienie i brak nadziei w akt stwarzania lepszego świata. Jak przemoc przekuć w MOC. Moc kobiet pozbawionych męskiego wsparcia, które nie chcą siać zniszczenia, ale budować pokój. W sztuce i w czułej fotografii upatruję nadziei na moc bez przeMOCy.

Zapraszam do udziału w projekcie fotograficznym kobiety, które w wyniku działań wojennych opuściły swe domy, „wyruszyły, by żyć w odmiennej kulturze”. Jeśli chcesz współtworzyć ze mną projekt przeMOC, zapraszam Cię do kontaktu.

Kogo szukam?

  • Kobiet, które chcą podzielić się swoją historią z pierwszych momentów działań wojennych,
  • Kobiet, które w wyniku wojny zdecydowały się/zostały zmuszone migrować do Polski,
  • Kobiet, które chcą podzielić się na swoją twarzą na fotograficznych portretach,
  • Kobiet, które swoją mocą chcą dzielić się z innymi, dodawać siły i nadziei,
  • Kobiet, które mimo wojennego cierpienia chcą nieść w świat ideę pokoju i miłości.

Jeśli czujesz, że to wezwanie do Ciebie, napisz do mnie (na adres mailowy agnieszka.cytacka@gmail.com) wiadomość, w której w kilku zdaniach przedstawisz siebie i swoją migracyjną historię. Na zgłoszenia czekam do 15 czerwca 2022 roku.

Agnieszka Cytacka, fotografka, autorka projektu, www.agnieszkacytacka.com |

wystawa realizowana jest przez Teatr CHOREA w ramach programu Narodowego Centrum Kultury „Kultura Interwencje” |

wernisaż: 09 września 2022 | Fabryka Sztuki w Łodzi |

***

наСИЛьтвА

Вистава фотографії про силу жінок, які залишили свої домівки внаслідок бойових дій

триває набір для проекту | до 5 червня 2022

У відображенні будь якого насильства згадуються слова великої латиноамериканської співачки Мерседес Соса. Війна торкається людської невинності. Травми часто призводять до дипресії, але також вони є приводом помсти. Після того з’являється питання, як викувати біль, терпіння і відсутність надії в дії задля створення кращого світу? Як насилля перекувати в СИЛУ? Жіночу силу позбавлену чоловічої підтримки, які не бажають сіяти розруху, але бажають будувати спокій?

В мистетстві і в чуттєвій фотографії опартою на надію, на силу без насилля.

Запрошую взяти участь у проєкті жінок, які з причини воєнних дій залишили свої домівки, «виїхали для того, щоб жити в іншій культурі». Якщо бажаюш спільними зусиллями створити зі мною проєкт «наСИЛьствА», сконтактуйся зі мною.

Кого я шукаю?

  • Жінок, які мають бажання, і змогу поділитися своєю історією з перших моментів воєнних дій.
  • Жінок, які із-за війни наважились, були вимушені мігрувати до Польші.
  • Жінок, які біжають поділитися своїм обличчям на портретних фотознімках.
  • Жінок, які своєю силою бажають ділитися з іншими, додаючи сил і надії.
  • Жінок, які окрім воєнних страждань бажають нести у світ Ідеї Покою і Любові.

Якщо відчуваєш, що це звернення до тебе, напиши мені (на почтову скриньку agnieszka.cytacka@gmail.com) повідомлення в якому кількома реченнями опиши себе і свою історію міграції. Заявки чекаю до 15 червня 2022 року.

Агнєшка Цитацка, фотограф, авторка проєкту, www.agnieszkacytacka.com |

Виставу організовує Театр CHOREA у рамках програми НЦК «Культурні Інтервенції» |

Відкриття вистави: 9 вересня 2022 \ Fabryka Sztuki (Фабрика мистетства) в Лодзі |

Tylko proszę Boga, by wojna nie była mi obojętną. To wielki potwór, który depcze mocno całą biedną niewinność ludzi.

Tylko proszę Boga, by przyszłość nie była mi obojętną. Pozbawiony nadziei jest ten, który musi wyruszyć, by żyć w odmiennej kulturze.

| Mercedes Sosa

 

 

«Благаю Бога, тількиб війна не була мені байдужа.

Це велике повернення, яке сильно топче всю бідну невинність людей.

Я тільки прошу Бога, щоб я не був байдужим до майбутнього. Людина без надії – це той, хто мусить жити в іншій культурі».

| Мерседес Соса